Українська література 6клас (20.01.2021)

 Тема.Ірина Жиленко. Основні відомості про письменницю. Поєднання реального і фантастичного в поезії "Жар-Птиця"

На минулому уроці ми побували в поетичній царині ліричних творів С.Чернілевського.

Сьогодні ми також будемо подорожувати світом дитинства. Перед нами постануть інші образи, які спонукатимуть  до роздумів. А про що саме ми будемо читати, ви дізнаєтеся, коли складете  “розсипані” прислів’я.

Роби іншим добро - будеш сам без біди.

Роблячи зло, на добро не сподівайся.

Добра бажаєш, добро і роби.

Без добра і лихо не родить.

Хоч некрасивий, аби щасливий.

Де добро, там і щастя.

Добра слава злому ненависна.

Добро не помре, а зло зникне.

Сіяти Добро - добро і пожинати.

Кому щастя служить, той ніколи не тужить

u  Бесіда

Які слова об’єднують усі прислів’я?

Що для вас значать ці слова?

Що потрібно людині для щастя?

 

Біографія Ірини Жиленко

Ірина Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 року в м. Києв під час світової війни. Виховувалась у родичі в Звенигороді. Перший вірш написала у 8 років. Дебютувала 1965 року збіркою «Соло на сольфі», яка спричинила тривалу дискусію у пресі.

1964 році заочно закінчила Київський університет ім. Т.Г.Шевченка, здобула науковий ступінь кандидата богослов’я.

Працювала в редакції газеті і журналів. Одружилася із відомим українським письменником Володимиром Дроздом.

З 1997 року в журналі «Сучасність» Ірина Жиленко почала публікації своїх спогадів та листів під загальною назвою «Любина святкуючи». Спогади частинами з’являлися на журнальних сторінках упродовж 10 років. Єдиним виданням були опубліковані 2011 року у видавництві «Смолоскип»

Ірина Жиленко – автор длизько 20-ти книг: «Соло на сольфі», « Автопортрет у червоному», «Вікно у сад», «Концерт для скрипки, дощ і цвіркун», «Дім під каштаном», «Ярмарок чудес», «Останній вуличний шарманщик», «Пори року», «Достигають колоски», «Казка про буфетного гнома».

Твори І. Жиленко виходили в перекладі багатьма мовами світу, зокрема російською.

Головна тематика лірики Жиленко – обійстя та домашній сад, шлюб та родина, природа, доброта. У її поезії критики вбачають щирий ліризм, сполучення із вразливістю та винятковим смаком, насолоду життя з меланхолійним пізнанням мінливості світу та розуму про сметь.

Лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка та премії імені В. Сосюри.

Померла у Києві, 3 серпня 2011 року.

https://www.youtube.com/watch?v=BHtwNgmO7Hk

u  Додаткова інформація за змістом твору

Жар-птиця – східнослов’янській народній творчості – казковий птах сонячного царства зі сліпучо-золотавими, мов жар, пірьям, одного його пера досить, щоб освітити ввесь казковий сад; чародій краде Жар – птицю, але не вбиває її, бо не можна вбити сили природи, що постійно відроджуються; Жар – птиця встигає знести яйце, і саме сонце постає яйцем, що його поклала Жар – Птиця; символ щастя, чогось величного, ідеального; Чарівне перо Жар-Птиці завжди приносить удачу, щасливу долю, кохання.

Вона їсть золоті молодильні яблука, які дарують красу, вічну молодість і безсмертя. Коли співає Жар-Птиця, з її дзьоба сиплються перлини. Вона здатна перевтілюватися в червоного і чорного коня. Червоний кінь - то сонце, а чорний – то нічне небо. Ці коні-птахи переносять душі померлих у тридесяте царство, тобто у вирій.

u  Робота над змістом поезії  “Жар-птиця”.

Виразне читання твору 

https://www.youtube.com/watch?v=MnatEasppfk

Тема “Жар-птиця”: зображення жар-птиці, яка, перебуваючи у клітці, а потім покинувши її, освітила все довкола у столиці і принесла людям радість і щастя.

Ідея: возвеличення краси екзотичного птаха, який робить всіх радісними, веселими; засудження заздрості, зла (ґава).

Основа думка: у світі завжди протиставляється добро (жар-птиця) і зло (ґава), відбувається боротьба між цими силами, але всупереч усьому перемагає світле, радісне і щасливе.

Характеристика героїв “Жар-птиця”

1) Жар-птиця: «золота», «очі-намистинки», «чудесна», «непристойно яскрава», «нескромна птиця», «птаха екзотична, південна, до снігів незвична», чита «Барвінок» і «Мурзилку», «клює родзинки», «п’є молоко»;

2) Ґава: «трьохсотлітня», «старезна, без ока, …кульгава», у неї «люта стрекотня», заздрісна, підступна, називає себе Павою.

- Яку історію повідала нам поетеса?

- Хто протиставляється у вірші?

- Які дві сторони людського буття зображує поетеса у вірші?

- Розкажіть про життя Жар-птиці.

- Як опинилася птаха на волі?

- Як змінилося життя в місті, коли над ним летіла Жар-птиця?

- Як ставилися люди  до птахи?

- Чи всі раділи її польоту?

- Який вирок винесла вороняча орава?

- Що трапилося з Жар-птицею?

- Чи матиме ця  історія щасливий кінець?

 Домашнє завдання

! Створити ілюстрації до поезії.

! Підготувати повідомлення про гномів, домовиків, легенди про підкову.

 

 

Українська література 6 клас (19.01.2021)

 Тема. Станіслав Чернілевський."Теплота родинного інтиму...", "Забула внучка в баби черевички".Настрої і почуття висвітлені в поезіях.

     Ми продовжуємо подорожувати літературними стежками розділу “Я і світ”. Перед нами з’являться нові образи, ми зустрінемося з незвичайними казковими персонажами, які змусять подивитися на світ як на казку, на себе як на частинку одного цілого.

     Про любов до рідної оселі, до батьків, до близьких людей складено багато віршів, прозових творів. Ця тема вічна, і кожен митець ці почуття оспівує по-своєму. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося із творчістю сучасного українського письменника Станіслава Чернілевського і побачимо, які поет створив неповторні  художні образи.

     Пнригадаємо відомості з теорії літератури.

Літературний диктант.

1. Літературний термін, який в перекладі з грецької означає: роблю, творю. Для нього характерна особлива організація художньої мови, яка відзначається ритмом і римою – Поезія.
2. Жанр поезії, в якому описується природа – Пейзажна.
3. Інтимна лірика – теж жанр поезії. Що в ній описує автор? – Особисті почуття.
4. До якого жанру відносяться вірші, сповнені патріотичної символіки? -  Громадянська лірика.
5. Як називається жанр, у якому піднімаються життєві питання? - Філософська лірика.
6. Як називається твір, у якому автор розповідає про себе? – Автобіографічний.
7. Яку назву отримав образ, в якому закарбувалася особистість автора, його «Я»? -  Ліричний герой.

Як ви вже здогадалися, сьогодні на уроці ми будемо знайомитися з віршами. А хто автор, ми зараз дізнаємося з короткої розповіді.

1.       Ознайомлення з життям і творчістю Станіслава Чернілевського. 

·         Станіслав Чернілевський народився 1950 року с. Жвані на Вінниччині.

·         Поет, кіносценарист.

·         Закінчив Вінницький педагогічний інститут та факультет кінорежисури Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого.

·         Працював учителем.

·         Здійснення мрії дитинства – «робити кіно». Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Писав кіносценарії.

·         Ще учнем четвертого класу надрукував у районній газеті свій перший вірш про Тараса Шевченка.

·         Перша поетична збірка „Рушник землі” вийшла лише в 1984р.

·         Лауреат премії імені Василя Симоненка.

https://www.youtube.com/watch?v=4f1x5x32w48

А зараз ми з вами познайомимося з творами письменника. Це незвичайні, неповторні вірші. У них автор оспівує рідний дім, найдорожчих людей, теплі родинні стосунки.

1. Читання поезії «Теплота родинного інтиму».

https://www.youtube.com/watch?v=mMT9m4CgtZA

Словникова робота:

• шиби – тонке віконне скло;

• досвіток – світанок, ранок;

• не скрес – не зник;

• з ляском – гучно;

• ковдра – покривало;

• печія – пекучий біль;

• гіркотина катує – біль у серці.

2. Метод “Мікрофон”

- Під час читання поезії

·         я побачив…

·         я почув…

·         я відчув…

 3. Бесіда за прочитаним:

-    Про що автор розповідає у вірші?

-    Із якими образами у ліричного героя асоціюється родина?

-     Про який час доби йдеться? Думку доведіть.

-     Що символізує  вогонь у печі?

-     Хто є берегинею домашнього вогнища у ваших оселях?

-     Яка роль матері в житті ліричного героя? Яке місце мама займає у вашому житті?

-     Зачитайте 3-4 рядочки останньої строфи. Який ще образ тут зустрічається? 

-     З чим пов’язаний образ неба в людей? Що він символізує?

-      А як на вашу думку, якого кольору небо над хатою ліричного героя? Чому?

-      Ви, напевно, помітили, що у вірші звичні нам слова творять незвичайні образи.         Які саме? Працюємо з текстом.

-     А чи можна насправді «хату прив’язати до небес»?

-     За допомогою яких художніх засобів автор зображує затишок і тепло родинної оселі? (Діти називають художні засоби).

4. Прийом “Продовжи речення”.

·         “Для мене моя сім’я найдорожча тому, що…

·         “У цьому вірші автор висловив думку про те, що…”

 5. Читання поезії “Забула внучка в баби черевички…”

https://www.youtube.com/watch?v=k5wYHXqfORM

Словникова робота:

·         зело – зелень, трава.

 6. Пошуково-дослідницька робота.

·         Яка картина постає перед вами під час читання вірша?

·         Опишіть свої почуття, які викликала ця поезія.

·         Визначте головну думку твору.

·         Яким постає перед вами образ бабусі?

·         Яку роль у передачі почуттів старенької жінки відіграють черевички?

 Теорія літератури.

 У літературі це називається художньою деталлю.

Деталь – виразна подробиця, що збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину. (Учні записують поняття у зошит).

7.Склавши картину того, де відбувається дія, пояснити такі художні деталі:

-          “Перекотилось літо за село”;

-          “Махнуло рученя на бензовозі”;

-          “У спорожнілу хату занесла”;

А чи відвідуєте ви своїх бабусь, дідусів? Чи допомагаєте їм?

8. Прийом “Перевтілення в образ”.

·         Скласти уявний діалог розмови бабусі й онуки.

 Домашнє завдання:

-          Виразно читати й аналізувати поезії, вивчити напам’ять (за бажанням).

-          Намалювати “Дерево свого родоводу”.

-          

 

 

 

 13 січня

Тема.Щедрий на добро внутрішній світ героя.Федько як особистість.

Ви уважно прочитали оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник», познайомилися з його персонажами. А чому саме виникло таке оповідання ви зрозумієте, коли прочитаєте додаткові повідомлення про дитинство письменника.

Дитячі літа майбутнього письменника минали на півдні України серед безкрайніх степів.

Ріс у тих степах. Вечорами  слухав, як співали журавлі біля криниць у ярах, а удень ширина степів навіювала сум безкрайності. У тих степах виробилась  кров і душа … Над ворітьми двору була дерев`яна скриня, у якій любив сидіти  і слідкувати за тим, що робилося навкруги, не будучи поміченим ніким. І коли хтось з дітей вертався з чимось їстівним, за чим посилала чужа мати, він, … граючись у Солов`я- Розбійника, зненацька вистрибував зі своєї схованки й вимагав данини. Ніколи не забирав усього, а тільки невеличку частину. І це не від жадності до ласощів, але для того, щоб показати свою силу, владність. Коли бідний починав плакати, Соловей-Розбійник, вертав йому відібране, давав потиличника й одпускав. Сусіди, звичайно, жалілись на на нього, батьки мусили карати або дорікати, але це робилося не дуже строго.

 Він змалку звик чинити наперекір загальноприйнятому. Наче біс який сидів у хлопцеві. Спокій був його ворог. Підлітки поважали його, він був визнаним верховодом у їхньому середовищі, «був дуже сильний для свого віку і вольовий, упертий»

 Навколишній світ  пізнавав через ігри. Від батьків успадкував міцне здоров`я, силу духу. Любив рухливі. Ризиковані розваги: перепливав широкий ставок, відчайдушно мчав верхи на коні, катався на крижині під час льодоходу.

  Володимир виділявся з-поміж однолітків, крім названих рис, надзвичайною кмітливістю й прекрасною пам’яттю. Змалку у нього виявився потяг до знань, до книжки. Він рано сам навчився читати. У книжках прагнув знайти розгадку багатьох незрозумілих йому таємниць людського життя. Допомагаючи батькові пасти панську худобу, носив у торбинці, крім шматка хліба, ще й книжки.

 Із семи років Володимир вчиться в сільській школі й одразу стає першим учнем. Згодом вступає до Єлисаветградської гімназії. У ті часи навчатися в гімназії могли лише діти багатіїв. Володимир, мужицький син, уже з перших днів став об’єктом глузувань.

Він навмисне підкреслював своє селянське походження і говорив українською мовою – батьки так учили. Не боявся узяти на себе гріх, не ховався за спини інших.

За «мужицтво» й національну гордість начальство виключає Володимира з гімназії. Почалися кількарічні поневіряння по Україні, які утвердили бажання здобути освіту. Уже навчаючись у Київському університеті, поринає в літературну діяльність, згодом стає політичним діячем – у 1918 р. очолить уряд Української республіки.

Ось ми і знайшли відповідь на поставлене запитання. Так, у творах В.Винниченка розкривається світ дитячої душі. А життєвою основою цих творів були особисті спогади про батьків, родичів, сусідів.

Запишіть в зошити

                      Порівняльна характеристика Федька та Толі.

 Розподіліть епітети, які притаманні, на вашу думку, кожному з хлопців.

Федько	Толя

 Покірний, чесний, безсердечний, бешкетливий, делікатний, підлий, вірний у дружбі, боягузливий, сміливий, відчайдушний, любить славу, жорстокий, мужній, егоїстичний, добрий, справедливий.

Домашнє завдання.

Заповнити  таблицю «Поведінка головного героя оповідання Федька».         

Поведінка Федька
Під час гри в піску
Під час запуску змія дітьми
Коли батьки карають за провину