вівторок, 27 квітня 2021 р.

Дистанційне навчання 6клас

 Українська література

28.04.2021

Тема.Степан Руданський. Співомовки С.Руданського - унікальне явище у світовому письменстві.

Показ кмітливості народу у співомовці "Добре торгувалось".

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Короткі біографічні відомості про письменника

Період життя

Подія

Дитячі та юнацькі роки

Народився Степан Васильович Руданський 6 січня 1833 року у селі Хомутинці Вінницького повіту Подільської губернії в родині сільського священника. Малий Степанко досить швидко навчився читати й писати. Батько помітив здібності хлопчика, тому й віддав учитися до Шаргородської духовної школи-бурси, після якої Степан продовжив навчання у Подільській духовній семінарії в Кам'янці-Подільському, де й починає писати перші вірші в жанрі романтичної балади.

Студентські роки

1856 р. С. Руданський вступає до Петербурзької медико-хірургічної академії, де зблизився з гуртком українських письменників, що готував журнал «Основа». 

Трудова діяльність

Після закінчення академії С. Руданський поїхав  працювати повітовим лікарем на південному побережжі Криму, потім – міським лікарем у Ялті, лікарем у маєтках князя Воронцова. Він був почесним мировим суддею Сімферопільсько-Ялтинської мирової округи; цікавився археологією, етнографією; відновив розпочаті ще на Поділлі фольклорні заняття.

Літературна творчість

С. Руданський розпочинав свою поетичну творчість як пісняр (перші ліричні твори: «Сиротина я безродний», «Ти не моя», «Мене забудь», «Пісня» («Не дивуйтесь, добрі люди»), після 1855 р. – «Повій, вітре, на Вкраїну», «Голубонько-дівчинонько», «Козаче-голубче», «Ой вийду я у садочок»). Усі свої твори, включаючи й віршовані переклади, поет називав «співомовками»: «Пан та Іван в дорозі», «Піп з кропилом», «Баба в церкві», «Циган з хроном», «Вареники», «Хоробрий лях», «Мошко-асесор», «Зайшов німець раз на баль», «Чорт» тощо.                   С. Руданським створено понад 200 співомовок.

Псевдонім

Козак Вінок Руданський (Вінок – переклад імені поета з грецької: стефанос  вінок).

Перегляньте відео «Степан Руданський – духовна єдність поколінь». Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=hlAYuVJmRxE

Відомості з теорії літератури

Співомовка короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві, у якому описується один комічний випадок.

Ознаки співомовок:

-       опис якогось одного комічного або трагікомічного випадку;

-       стисле зображення події, динамічний розвиток;

-       несподівана розв’язка;

-       одна-дві дійові особи;

-       завершення твору гострим, дотепним висловом.

 

Співомовка С. Руданського «Добре торгувалось»

Словникова робота

Чумак – візник і торговець, який перевозив на волах хліб, сіль, рибу та інші товари для продажу.

Мазниця – посуд для дьогтю.

Дьоготь – темна густа в’язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та кам’яного вугілля.

Рубрика «Цікавинки». Колись жодне господарство не обходилося без дьогтю: ним мастили шкіряне взуття, гужову збрую, аби була довговічною та м’якою, не розмокала й не тріскалася.

Дьоготь широко використовували в народній медицині: заліковували різні шкірні хвороби у тварин і людей, радили вживати при злоякісних пухлинах, виводили парші, коросту.

Дьоготь був також незамінним за часів війни. Ним змазували збрую, повози, лікували коней, часто й вояків. Не випадково Богдан Хмельницький видав спеціальні універсали з підтвердженням привілеїв тим, хто займався дігтярством.

Нині побутове значення та виробниче застосування дьогтю дуже звузилося. Проте в деяких галузях, особливо в фармакології, він дотепер украй необхідний – у приготуванні деяких лікарських компонентів поки що немає рівних йому замінників.

Перегляньте відеофрагмент «Як виготовляли дьоготь?». Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=i0Pgsltf8Eo

Аналіз твору «Добре торгувалось»

Тема – розповідь про чумака, який шукав дьоготь у багатих крамницях та пошив у дурні двох купців.

Ідея – уславлення мудрості, кмітливості чумака, уміння відстоювати свою власну гідність.

Жанр  співомовка

Проблематика твору – взаємовідносини багатого й бідного; мова українська й суржик; сміх гумористичний і сатиричний.


3. «Мозковий штурм». Виберіть висловлювання, які відповідають ідейному змісту співомовки С. Руданського «Добре торгувалось». Думку аргументуйте.

-        Лихий доброго не любить.

-        Який пан, такий і крам.

-        Сказано на глум, а ти бери на ум.

-        Хто вже звик чужим жить, той не здужає робить.

-        Сміється горщик з котла, а обидва чорні до тла.

 

БЛОК КОНТРОЛЮ

1.      Питання для самоконтролю.

-       Про що розповідається у співомовці «Добре торгувалось»?

-       Чому не вдалося купцям принизити чумака?

-    Що висміюється в цьому творі?

 

Використані матеріали сайтів:

https://vseosvita.ua/library/stepan-rudanskij-spivomovkidobre-torguvalos-14249.html

https://www.youtube.com/watch?v=i0Pgsltf8Eo

https://www.youtube.com/watch?v=hlAYuVJmRxE

 

 

 

 

Дистанційне навчання 6 клас

 Українська література

27.04.2021

Тема.Урок мовленнєвого розвитку.Написання листа авторові байок Леонідові Глібову.

Рекомендації до виконання: На початку листа варто представитись, додати власне ім'я та прізвище, адже автор має знати, хто до нього звертається. Також можна додати власні враження від творчості письменника.

Домашнє завдання:написати листа авторові байок Леонідові Глібову.

вівторок, 20 квітня 2021 р.

Дистанційне навчання 6клас

 Українська  література

21.04.2021

Тема.Леонід Глібов.""Муха і Бджола".Зневага до надокучливих, ледачих людей, що живуть за рахунок інших. Викриття дурості й пихатості в байці "Жаба і Віл"

Дуже смішними видаються люди заздрісні, які прагнуть дорівнятися до інших, не маючи ні здібностей, ні можливостей для того. І зовсім огидні люди ледачі, що звикли безсоромно користуватися плодами чужої праці. Про це говориться в байках Л. Глібова в алегоричній, але від того не менш дотепній і дошкульній формі.

  Актуалізація опорних знань учнів

 Перевірка домашнього завдання.

 Бесіда за питаннями:

·                     Дайте визначення байці як літературному жанру.

·                     Чому для байки характерна алегорична спрямованість?

·                     Чим байка відрізняється від інших жанрів гумористичних творів?

·                     Чому байка актуальна в сьогоднішньому житті?

·                     Які людські вади викриває і таврує Л. Глібов у своїх творах?

·                     Поясніть, у чому різниця між іронією і гумором.

 

 Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Виразне читання байки «Муха і Бджола».

https://www.youtube.com/watch?v=B4uSzzzSKv4

2.   Робота з підручником.

Опрацювання статей та рубрик підручника (с.218).

 3. Обговорення змісту байки за питаннями:

·      Чи бачили ви у природному середовищі муху й бджолу? Чим кожна з них займається?

·                     Що свідчить про безпечне життя Мухи?

·                     Чому Муха назвала працю Бджоли бідною?

·        Яка мета в житті у Мухи і Бджоли? Для чого Л. Глібов протиставляє цих двох героїнь?

·     Як саме співчуває Муха Бджолі? (Яка погана На світі доленька твоя: Раненько встане, пізно ляже.)

·          У чому Муха вбачає вільність свого життя?

·           В яких розважальних заходах Муха бере участь? (Банкет, обід, весіллячко, родини).

·             Що свідчить про нахабність мухи щодо відвідування будь-кого непроханою? (Велике діло — проженуть! Не можна в двері — я в квартирку Або полізу в іншу дірку…)

·                     Чому Бджола не розуміє сенсу життя Мухи?

·                     Яких людей зображує Л. Глібов на прикладі цих двох істот?

·                     А як ви ставитеся до праці? Чи допомагаєте вдома батькам? Чим саме?

·                     Яким чином слід організувати власне дозвілля?

·                     Чим є корисною для нас ця байка?

 4. Визначення теми, ідеї твору.

Тема: зображення зустрічі Мухи й Бджоли, в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу.

Ідея: уславлення працьовитості, творчого натхнення, вміння раціонально використовувати час (Бджола); засудження ледарства, безпечності; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні потреби.

Основна думка: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — непрохані гості.

Композиція.

Байка побудована на протиставленні двох героїнь (Муха і Бджола), їх ставленні до праці, розваг, власного призначення в житті.

Експозиція: зустріч читача з Мухою, що живе безтурботно, мов панночка.

Зав’язка: розмова Мухи з Бджолою: сенс життя у розкоші, святкуваннях чи у повсякденній сумлінній праці?

Кульмінація: непорозуміння між Мухою і Бджолою.

Розв’язка: мораль байки.


 5. Творче завдання.

Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика героїв байки Л. Глібова «Муха й Бджола».

Муха

Бджола

Ледача, хвалькувата, безпечна, настирлива, безтурботна.


Працьовита, відповідальна, економна (вміє раціонально використовувати час).

 

6. Виразне читання байки «Жаба і Віл».

https://www.youtube.com/watch?v=UZZizYmbeUI

7. Обговорення змісту байки за питаннями:

·     Чи бачили ви в природному середовищі жабу, вола? Що характерно для цих істот?

·   Чому в заголовку і змісті байки слова «Жаба», «Віл» пишуться з великої літери?

·   Які риси характеру притаманні Жабі, Волу? З якою метою Л. Глібов протиставляє ці образи?

·    Чим жаба відрізняється від своїх подруг, сестер?

·   Чому Жаба не сприймала і не розуміла застережень оточуючих?

·      Чи траплялася вам у житті подібна ситуація, яка викладена в байці?

 

8. Визначення теми, ідеї твору.

Тема: зображення жаби, яка намагалася позмагатися з волом стосовно розміру, в результаті «з натуги луснула — та й одубіла».

Ідея: засудження на прикладі жаби негативних людських вад, а саме: жадібності, заздрості, пихатості, хвалькуватості.

Основна думка: «…найлучче жити, Як милосердний бог дає».

Композиція.

Вступ: Жаба вилізла на берег подивитися і трохи погрітися і, побачивши Вола, вирішила з ним позмагатися.

Основна частина: змагання Жаби з Волом; намагання подруги-сестри Жаби довести їй марність цієї справи.

Закінчення: шкода, яку заподіяла Жаба собі — самознищення. Мораль: автор звертає увагу на застосовування тих реальних власних можливостей, які «милосердний бог дає».

 

9.       Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Знайдіть у байці «Жаба і Віл» слова, які б підтверджували риси характеру Жаби.

 

Риси характеру

Рядки з байки

Заздрісність

— Який здоровий, моя ненько!

Вигадливість

(Вигадлива була!)

— Ну, що, сестрице, як надмусь,
То й я така зроблюсь?

Самовпевненість

А та не слуха…
дметься…
дметься.

Глупота

З натуги луснула — та й одубіла!

Цікавість до всього

Раз Жаба вилізла на берег подивиться…

 

Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати байки, визначати особливості жанру.