Українська література
05.05.2021
Тема.С.Руданський "Запорожці у короля"
Д/з. Підготувати виразне читання співомовки с.225-228
Українська література
05.05.2021
Тема.С.Руданський "Запорожці у короля"
Д/з. Підготувати виразне читання співомовки с.225-228
Українська література
28.04.2021
Тема.Степан Руданський. Співомовки С.Руданського - унікальне явище у світовому письменстві.
Показ кмітливості народу у співомовці "Добре торгувалось".
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Короткі біографічні відомості
про письменника
Період життя |
Подія |
Дитячі та юнацькі
роки |
Народився
Степан Васильович Руданський 6 січня
1833 року у селі Хомутинці
Вінницького повіту Подільської губернії в родині сільського священника.
Малий Степанко досить швидко навчився читати й писати. Батько помітив
здібності хлопчика, тому й віддав учитися до Шаргородської духовної
школи-бурси, після якої Степан продовжив навчання у Подільській духовній
семінарії в Кам'янці-Подільському, де й починає писати перші вірші в жанрі
романтичної балади. |
Студентські роки |
1856
р. – С. Руданський вступає до Петербурзької медико-хірургічної
академії, де зблизився з гуртком українських письменників, що готував журнал
«Основа». |
Трудова
діяльність |
Після
закінчення академії С. Руданський поїхав працювати повітовим лікарем на південному
побережжі Криму, потім – міським лікарем у Ялті, лікарем у маєтках князя Воронцова.
Він був почесним мировим суддею Сімферопільсько-Ялтинської мирової округи; цікавився
археологією, етнографією; відновив розпочаті ще на Поділлі фольклорні
заняття. |
Літературна творчість |
С. Руданський розпочинав свою
поетичну творчість як пісняр (перші ліричні твори:
«Сиротина я безродний», «Ти не моя», «Мене забудь», «Пісня» («Не дивуйтесь,
добрі люди»), після 1855 р. – «Повій, вітре, на Вкраїну», «Голубонько-дівчинонько»,
«Козаче-голубче», «Ой вийду я у садочок»). Усі свої твори, включаючи
й віршовані переклади, поет називав «співомовками»: «Пан та Іван в дорозі»,
«Піп з кропилом», «Баба в церкві», «Циган з хроном», «Вареники», «Хоробрий
лях», «Мошко-асесор», «Зайшов німець раз на баль», «Чорт» тощо. С. Руданським створено
понад 200 співомовок. |
Псевдонім |
Козак Вінок Руданський (Вінок – переклад імені поета з грецької: стефанос – вінок). |
Перегляньте відео «Степан Руданський – духовна єдність поколінь». Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=hlAYuVJmRxE
Відомості з теорії літератури
Співомовка – короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві, у якому описується один комічний випадок.
Ознаки співомовок:
-
опис якогось одного комічного або трагікомічного
випадку;
-
стисле зображення події, динамічний розвиток;
-
несподівана розв’язка;
-
одна-дві дійові особи;
-
завершення твору гострим, дотепним висловом.
Співомовка С. Руданського «Добре торгувалось»
Словникова робота
Чумак – візник
і торговець, який перевозив на волах хліб, сіль, рибу та інші товари для продажу.
Мазниця –
посуд для дьогтю.
Дьоготь – темна густа в’язка смолиста з неприємним запахом
рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та кам’яного
вугілля.
Рубрика «Цікавинки». Колись жодне господарство не обходилося без дьогтю: ним
мастили шкіряне взуття, гужову збрую, аби була довговічною та м’якою, не
розмокала й не тріскалася.
Дьоготь
широко використовували в народній медицині: заліковували різні шкірні хвороби у
тварин і людей, радили вживати при злоякісних пухлинах, виводили парші,
коросту.
Дьоготь був
також незамінним за часів війни. Ним змазували збрую, повози, лікували коней,
часто й вояків. Не випадково Богдан Хмельницький видав спеціальні універсали з
підтвердженням привілеїв тим, хто займався дігтярством.
Нині
побутове значення та виробниче застосування дьогтю дуже звузилося. Проте в
деяких галузях, особливо в фармакології, він дотепер украй необхідний – у
приготуванні деяких лікарських компонентів поки що немає рівних йому
замінників.
Перегляньте відеофрагмент «Як виготовляли дьоготь?». Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=i0Pgsltf8Eo
Аналіз твору «Добре торгувалось»
Тема – розповідь про
чумака, який шукав дьоготь у багатих крамницях та пошив у дурні двох купців.
Ідея – уславлення
мудрості, кмітливості чумака, уміння відстоювати свою власну гідність.
Жанр – співомовка
Проблематика твору – взаємовідносини багатого й бідного;
мова українська й суржик; сміх гумористичний і сатиричний.
3. «Мозковий штурм». Виберіть висловлювання, які відповідають
ідейному змісту співомовки С. Руданського «Добре торгувалось». Думку
аргументуйте.
-
Лихий доброго не любить.
-
Який пан, такий і крам.
-
Сказано на глум, а ти бери на ум.
-
Хто вже звик чужим жить, той не здужає робить.
-
Сміється горщик з котла, а обидва чорні до
тла.
БЛОК КОНТРОЛЮ
1.
Питання для самоконтролю.
-
Про що
розповідається у співомовці «Добре торгувалось»?
-
Чому не вдалося
купцям принизити чумака?
- Що висміюється в цьому творі?
Використані
матеріали сайтів:
https://vseosvita.ua/library/stepan-rudanskij-spivomovkidobre-torguvalos-14249.html
https://www.youtube.com/watch?v=i0Pgsltf8Eo
https://www.youtube.com/watch?v=hlAYuVJmRxE
Українська література
27.04.2021
Тема.Урок мовленнєвого розвитку.Написання листа авторові байок Леонідові Глібову.
Рекомендації до виконання: На початку листа варто представитись, додати власне ім'я та прізвище, адже автор має знати, хто до нього звертається. Також можна додати власні враження від творчості письменника.
Домашнє завдання:написати листа авторові байок Леонідові Глібову.
Українська література
21.04.2021
Тема.Леонід Глібов.""Муха і Бджола".Зневага до надокучливих, ледачих людей, що живуть за рахунок інших. Викриття дурості й пихатості в байці "Жаба і Віл"
Дуже
смішними видаються люди заздрісні, які прагнуть дорівнятися до інших, не маючи
ні здібностей, ні можливостей для того. І зовсім огидні люди ледачі, що звикли
безсоромно користуватися плодами чужої праці. Про це говориться в байках
Л. Глібова в алегоричній, але від того не менш дотепній і дошкульній
формі.
Актуалізація опорних знань учнів
Перевірка домашнього завдання.
Бесіда за питаннями:
·
Дайте визначення байці як літературному жанру.
·
Чому для байки характерна алегорична спрямованість?
·
Чим байка відрізняється від інших жанрів гумористичних
творів?
·
Чому байка актуальна в сьогоднішньому житті?
·
Які людські вади викриває і таврує Л. Глібов у своїх
творах?
·
Поясніть, у чому різниця між іронією і гумором.
Сприйняття й засвоєння
навчального матеріалу
1.
Виразне читання байки «Муха і Бджола».
https://www.youtube.com/watch?v=B4uSzzzSKv4
2. Робота з підручником.
Опрацювання
статей та рубрик підручника (с.218).
3. Обговорення змісту байки за питаннями:
· Чи бачили ви у природному середовищі муху й бджолу?
Чим кожна з них займається?
·
Що свідчить про безпечне життя Мухи?
·
Чому Муха назвала працю Бджоли бідною?
· Яка мета в житті у Мухи і Бджоли? Для чого Л. Глібов
протиставляє цих двох героїнь?
· Як саме співчуває Муха Бджолі? (Яка погана На світі доленька твоя: Раненько встане, пізно ляже.)
· У чому Муха вбачає вільність свого життя?
· В яких розважальних заходах Муха бере участь? (Банкет, обід, весіллячко, родини).
· Що свідчить про нахабність мухи щодо відвідування
будь-кого непроханою? (Велике діло —
проженуть! Не можна в двері — я в квартирку Або полізу в іншу дірку…)
·
Чому Бджола не розуміє сенсу життя Мухи?
·
Яких людей зображує Л. Глібов на прикладі цих двох
істот?
·
А як ви ставитеся до праці? Чи допомагаєте вдома
батькам? Чим саме?
·
Яким чином слід організувати власне дозвілля?
·
Чим є корисною для нас ця байка?
4. Визначення теми, ідеї твору.
Тема: зображення зустрічі Мухи й Бджоли,
в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу.
Ідея: уславлення працьовитості, творчого
натхнення, вміння раціонально використовувати час (Бджола); засудження
ледарства, безпечності; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні
потреби.
Основна думка: пошану і
повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно
не витрачає часу; ледарі — непрохані гості.
Композиція.
Байка
побудована на
протиставленні двох героїнь (Муха і
Бджола), їх ставленні до праці, розваг, власного призначення в житті.
Експозиція: зустріч читача з Мухою, що живе
безтурботно, мов панночка.
Зав’язка: розмова Мухи з Бджолою: сенс життя
у розкоші, святкуваннях чи у повсякденній сумлінній праці?
Кульмінація:
непорозуміння між Мухою і Бджолою.
Розв’язка: мораль
байки.
5. Творче завдання.
Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика героїв
байки Л. Глібова «Муха й Бджола».
Муха |
Бджола |
Ледача, хвалькувата, безпечна, настирлива,
безтурботна. |
Працьовита, відповідальна, економна (вміє
раціонально використовувати час). |
6. Виразне
читання байки «Жаба і Віл».
https://www.youtube.com/watch?v=UZZizYmbeUI
7. Обговорення
змісту байки за питаннями:
· Чи бачили ви в природному середовищі жабу, вола? Що
характерно для цих істот?
· Чому в заголовку і змісті байки слова «Жаба», «Віл»
пишуться з великої літери?
· Які риси характеру притаманні Жабі, Волу? З якою метою
Л. Глібов протиставляє ці образи?
· Чим жаба відрізняється від своїх подруг, сестер?
· Чому Жаба не сприймала і не розуміла застережень
оточуючих?
· Чи траплялася вам у житті подібна ситуація, яка
викладена в байці?
8. Визначення теми, ідеї твору.
Тема: зображення жаби, яка намагалася
позмагатися з волом стосовно розміру, в результаті «з натуги луснула — та й
одубіла».
Ідея: засудження на прикладі жаби
негативних людських вад, а саме: жадібності, заздрості, пихатості,
хвалькуватості.
Основна думка: «…найлучче
жити, Як милосердний бог дає».
Композиція.
Вступ: Жаба вилізла на берег подивитися і
трохи погрітися і, побачивши Вола, вирішила з ним позмагатися.
Основна частина: змагання
Жаби з Волом; намагання подруги-сестри Жаби довести їй марність цієї справи.
Закінчення: шкода, яку заподіяла Жаба собі —
самознищення. Мораль: автор звертає увагу на застосовування тих реальних
власних можливостей, які «милосердний бог дає».
9. Завдання
пошуково-дослідницького характеру.
Знайдіть у байці «Жаба і Віл» слова, які б
підтверджували риси характеру Жаби.
Риси
характеру |
Рядки
з байки |
Заздрісність |
— Який
здоровий, моя ненько! |
Вигадливість |
(Вигадлива
була!) — Ну,
що, сестрице, як надмусь, |
Самовпевненість |
А та
не слуха… |
Глупота |
З
натуги луснула — та й одубіла! |
Цікавість
до всього |
Раз
Жаба вилізла на берег подивиться… |
Домашнє завдання
Навчитися виразно читати, аналізувати
байки, визначати особливості жанру.